Дельфіни поруч із берегом: коли це природно, а коли — тривожний сигнал?

Чому дельфіни підпливають до узбережжя, чи справді зросла кількість випадків загибелі китоподібних у Чорному морі, які дослідження проводять в Україні та як правильно діяти, якщо ви побачили дельфіна у воді, на мілині або на березі?

Медіа «Кит» запитало про це Павла Гольдіна — доктора біологічних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, фахівця з дослідження китоподібних, — та Каріну Вишнякову, науковицю Українського наукового центру екології моря, яка досліджує морських ссавців.

У відповідях науковців — про природні та патологічні причини наближення дельфінів до берега, можливі наслідки хвороб, забруднення та акустичних травм, особливості дослідження загиблих тварин, а також найважливіші правила поведінки людини при зустрічі з живим чи мертвим дельфіном.

Чому дельфіни (китоподібні) підпливають близько до берега?
 
Варто розділити дві ситуації:
(а) здорова тварина полює на рибу біля берега чи цікавиться людьми/човнами – це природна поведінка;
(б) тварина хвора, поранена або/та дезорієнтована – і це тривожний сигнал.
 
Природні причини:
– Полювання – риба часто збивається в косяки на мілководді, деякі китоподібні використовують тактику затискання риби на мілководдя.
– Молоді або дорослі особини досліджують акваторію.
 
Патологічні причини (потребують уваги):
– Хвороба, ослаблення, виснаження – тварина втрачає орієнтацію чи здатність самостійно рухатися і “загрібає” до мілини.
– Паразитарні або бактеріальні інфекції, що вражають середнє або внутрішнє вухо чи мозок – порушується ехолокація і, відповідно, орієнтація в просторі.
– Токсичні ураження – забруднення нафтопродуктами, важкими металами, вибуховими речовинами, шкідливими продуктами життєдіяльності деяких токсичних водоростей.
– Акустична травма/контузія – потужні вибухи, гучні підводні шуми, гідроудари дезорієнтують тварину, вона “втрачає карту” моря, погано сприймає своє середовище і пливе туди, де не повинна бути.
– Травми від гвинтів суден або риболовних сіток, мінно-вибухові травми.

Чи зросла статистика загибелі порівняно з минулими роками?
 
Варто зауважити, що науковці збирають статистику щодо загиблих тварин, знайдених на узбережжі, яка не дорівнює рівню смертності китоподібних від сукупності факторів, зокрема пов’язаних із воєнними діями в Чорному морі. Будь-які серйозні розрахунки мають проводитися з максимальною точністю та виваженістю і керуватися виключно фактами, а не емоційними оцінками.
Наразі не зовсім коректно кількісно порівнювати показники викидів із минулими роками – сезон постійного перебування китоподібних у північній частині Чорного моря (а це переважно теплий сезон року) ще не завершився, а збір даних триває. Значна частина інформації надходить із соціальних мереж і публічних пабліків, і кожен такий випадок потребує верифікації, що вимагає часу, ретельності та акуратності.
В минулому найбільш значні події масової загибелі китоподібних в українських водах Чорного моря були у 1989-1990, 2012 і 2017 роках, менш масштабні події також у 2011 і 2022 роках.
 
Чи є можливість робити розтини та аналізи в Одесі/Україні?
 
Розтини (некропсії) загиблих китоподібних в Одеській області проводять фахівці, зокрема д.б.н., професор, Павло Гольдін (Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України), к.б.н. Каріна Вишнякова (завідувачка лабораторії Морських хребетних тварин Українського наукового центру екології моря), д.вет.н., професор Марина Скрипка (Одеський державний аграрний університет) – за сприяння природоохоронних і правоохоронних органів, які фіксують випадки для подальшого розслідування.
Під час розтину відбирають проби органів і тканин. Зразки обробляються у рамках співпраці з ветеринарними та іншими науково-дослідними установами та лабораторіями, за потреби відправляються за кордон, окремо слід зазначити постійні консультації з фахівцями провідних європейських установ, а також координацію зусиль в країнах на берегах Середземного і Чорного морів, де діє Угода ACCOBAMS. Дуже важливо, що постійно співпрацюють науковці Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії та України.
Сучасні спроможності українських установ і лабораторій значно зростають попри війну і руйнування, що викликані нею. Зараз можливостей для аналізу всередині України істотно більше, ніж 4-5 років тому, але звичайно багато і складнощей, перешкод, загроз – обстріли рф, ураження наукових установ, пошкодження електромережі, а головне – російська окупація цілих регіонів і вторгнення у наші морські води. Бойові дії на море тривають щодня, і на це треба зважати і в розрізі досліджень. Ну і вочевидь будь-яка повсякденна праця лабораторій – це і підтримка людей – науковців, інженерів, лаборантів, і великі видатки на сучасні прилади, реагенти, матеріали, зберігання і резервне копіювання зібраних проб і продуктів аналізу.

Чи є, можливо, висновки з попередніх зразків?

За результатами ветеринарних і біологічних досліджень тварин, що загинули у Чорному морі у 2022-2023 роках, в різних країнах отримано багато важливих і різноманітних попередніх даних, які зараз опрацьовуються науковцями для складання і з’ясування цілісної картини подій. Втім, очевидно, що кожна жива істота вмирає на самоті і має власну історію хвороб, травм і обставин, які закінчуються смертю. Тому кожна історія смерті дуже індивідуальна і потребує окремого опису. Незабаром такі описи почнуть з’являтися.
 
Головне: як має поводитись людина, яка бачить дельфіна у воді чи на березі?
 
Якщо дельфін у воді, близько до берега, поводиться “дивно” (кружляє, дезорієнтований, самотній):
– Зателефонувати за вказаними номерами (інфографіка) та отримати інструкції від фахівців.
– Не намагатися підпливати, торкатися, годувати чи “рятувати” самостійно.
– Тримати дистанцію – не оточувати тварину човнами чи групою людей, не переслідувати, це викличе дуже серйозний стрес.
– Зняти на фото/відео (для фахівців це цінні дані, а також інструмент для оцінки стану тварини) і зафіксувати місце та час.
 
Якщо дельфін живий, але викинутий на берег/на мілині:
– Зателефонувати за вказаними номерами (інфографіка) та отримати інструкції від фахівців.
– Не штовхати тварину назад у воду самостійно – якщо вона хвора чи поранена, це може прискорити загибель або призвести до повторного викидання.
– Не перевертати, не тягнути за плавці чи хвіст.
– Захистити від прямого сонця (тінь, вологе простирадло – але не накривати дихало– отвір на потилиці).
– Не поїти тварину і не заливати воду в дихало дихало.
– Не підпускати цікавих, дітей, собак – гучні звуки й дотики посилюють стрес тварини.
 
Якщо дельфін мертвий:
– Зателефонувати за вказаними номерами (інфографіка) та отримати інструкції від фахівців.
– Не займатися тілом самостійно (не перевозити, не розрізати) – це може знищити докази для розслідування причин загибелі (особливо важливо у воєнному контексті – для документування можливих наслідків бойових дій).
– Задокументувати та зробити фото місця знахідки, а також загиблої тварини з декількох ракурсів без втручання.
 
Безпека!!! У кожному випадку треба пам’ятати, що китоподібні можуть бути джерелом потенційно небезпечних для людини хвороб! Тож слід уникати прямого контакту з хворою, виснаженою твариною.