Великий Луг повертається: на місці Каховського водосховища виріс дев’ятиметровий ліс

Там, де ще три роки тому простягалася водна гладінь Каховського водосховища, сьогодні ростуть дерева, повертаються дикі тварини та формуються нові природні угруповання. Після однієї з найбільших екологічних катастроф сучасної України природа демонструє дивовижну здатність до відновлення. Науковці переконані: на берегах Дніпра поступово повертається Великий Луг — унікальна історична екосистема, яку затопили в середині XX століття.

Про результати останніх досліджень розповів доктор біологічних наук, професор і науковий співробітник біосферного заповідника «Асканія-Нова» Іван Мойсієнко в інтерв’ю Укрінформу. Медіа Кит ділиться цим матеріалом, додаючи факти від інших досліджень.

Після руйнування російськими військами греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року величезні площі колишнього дна водосховища звільнилися від води. Уже протягом перших місяців тут почали проростати верби, тополі та інша рослинність.

Темпи розвитку молодого лісу здивували навіть досвідчених ботаніків.

За результатами вересневої експедиції 2026 року, найвища виміряна дослідниками верба сягнула дев’яти метрів. Роком раніше її максимальна висота на дослідних ділянках становила 7,08 метра. Найвища тополя, яку виміряла команда Мойсієнка, виросла до шести метрів.

Особливо цікаво, що молодий ліс уже почав самостійно регулювати свою щільність. Спочатку на одному квадратному метрі могло з’явитися до 90 молодих дерев. Згодом слабші рослини поступово відмирають, звільняючи простір для сильніших.

Це природний механізм формування лісу. І саме зараз дослідники можуть спостерігати його практично від початку.

До будівництва Каховської ГЕС у пониззі Дніпра існувала складна природна система, відома як Великий Луг. Вона охоплювала заплавні ліси, заболочені території, луки, протоки та водойми.

У 1950-х роках значну частину цієї території затопили під час створення Каховського водосховища.

Тепер дослідники спостерігають повернення рослинних угруповань, характерних для цієї місцевості до затоплення.

«Процес відновлення Великого Лугу відбувається у правильному напрямку», — каже Іван Мойсієнко.

Спочатку територію освоюють швидкорослі дерева — насамперед верби й тополі. Згодом структура лісу ускладнюється, з’являються нові рослини, а з ними й тварини.

За словами науковця, на території вже помічали молоді дуби. Це особливо важливо, адже дубові ліси також були частиною історичного Великого Лугу.

Втім, до формування зрілої екосистеми ще далеко. Молоді дерева поки не мають дупел, необхідних окремим видам птахів, а надмірна густота заростей ускладнює пересування великих тварин.

Науковці продовжують відкривати нові види рослин на звільненій від води території.

У дослідженні, опублікованому 2026 року в Chornomorski Botanical Journal, повідомляється, що від червня 2023-го до жовтня 2025 року кількість зафіксованих видів судинних рослин збільшилася з 11 до 343.

За попередньою оцінкою Івана Мойсієнка, після експедицій 2026 року їхня кількість може становити вже щонайменше 400 видів. Цей показник ще потребує уточнення за результатами опрацювання матеріалів.

Повертається й тваринний світ. Дослідники повідомляють про появу дрібних ссавців, тхорів і диких кабанів. Під час однієї з експедицій науковці також зафільмували рідкісного жовточеревого полоза, занесеного до Червоної книги України.

Поступове заселення території різними організмами свідчить про те, що тут формується не просто зелений покрив, а складна система взаємопов’язаних природних середовищ.

Одне з найцікавіших відкриттів останніх експедицій стосується територій навколо колишнього водосховища.

Поряд із заплавними лісами почали відновлюватися кам’янисті та піщані степи.

До створення водосховища на схилах Дніпра існували характерні для півдня України степові рослинні угруповання. Після затоплення вони майже зникли з цих ділянок.

Тепер, коли вода відступила, на відкритих кам’янистих поверхнях і піщаних ґрунтах знову з’являється степова рослинність.

За оцінкою Мойсієнка, якщо врахувати територію колишнього водосховища та прилеглі природні ділянки, у перспективі може сформуватися єдиний природний комплекс площею майже 300 тисяч гектарів.

Це величезний потенціал для відновлення біорізноманіття півдня України.

На перший погляд може здатися парадоксальним, що після масштабного екологічного лиха починається таке інтенсивне зростання рослинності.

Однак із погляду екології процес має пояснення.

Коли дно водосховища оголилося, на ньому залишилися вологі мулисті відклади, а разом із ними — поживні речовини, необхідні рослинам. На цих відкритих поверхнях швидко закріпилися види, здатні першими заселяти нові території.

Такий процес називається екологічною сукцесією — поступовою зміною рослинних і тваринних угруповань у міру розвитку екосистеми.

Дослідження ботаніків показують, що структура рослинності колишнього Каховського водосховища змінюється: поряд із першими колонізаторами поступово поширюються багаторічні трави та інші види, характерні для природних заплав Нижнього Дніпра.

Однак подальший розвиток залежатиме від багатьох чинників, зокрема вологості ґрунтів, посух, паводків і змін клімату.

Попри успіхи природного відновлення, науковці змушені працювати в небезпечних умовах.

Російські обстріли та загроза атак дронів обмежують можливості польових досліджень. Через погіршення безпекової ситуації восени 2026 року команда Івана Мойсієнка перенесла частину роботи з Херсонщини на територію острова Хортиця в Запоріжжі.

Дослідники можуть вивчати лише доступні ділянки колишнього водосховища, тому планують активніше використовувати супутникові знімки для оцінювання стану віддалених територій.

Це дозволить спостерігати за змінами рослинності навіть там, куди фізично потрапити надто небезпечно.

Відновлення Великого Лугу не скасовує масштабів трагедії, спричиненої знищенням Каховської ГЕС.

Руйнування греблі призвело до катастрофічного затоплення населених пунктів, загибелі людей, втрати водних екосистем і масштабних проблем із водопостачанням та господарською діяльністю.

Водночас процеси, які сьогодні спостерігають ботаніки, демонструють іншу сторону цієї історії — здатність природи до самовідновлення.

Це не означає, що всі наслідки катастрофи можна компенсувати появою нового лісу. Але майбутнє території неможливо планувати без урахування природних систем, які вже почали формуватися.

Великий Луг повертається — повільно, нерівномірно, але за власними законами природи. І тепер важливо не лише дослідити це відродження, а й не втратити можливість його зберегти.

Матеріал підготовлено Медіа Китом на основі інтерв’ю Івана Мойсієнка агентству «Укрінформ», повідомлень Національної академії наук України та наукових досліджень, опублікованих у Chornomorski Botanical Journal.