Україна і “Угода про відкрите море”: де ми зараз і що далі

У вересні 2025 року світ зробив значний крок у захисті океанів: Угода про біорізноманіття морських зон за межами національної юрисдикції (High Seas Treaty, або BBNJ Agreement) нарешті забезпечила мінімальну кількість ратифікацій — 60 держав. Це означає, що через 120 днів після цієї дати угода має набути чинності. Датою початку дії стане 17 січня 2026 року.

⸻

Що зробила Україна
• Україна підписала Угоду — це формальний акт, який показує намір долучитися до неї.
• Але поки що не ратифікувала. Це означає, що в національних правових актах Україна ще не прийняла зобов’язання повністю впроваджувати угоду.
• В офіційному повідомленні Міністерства екології та інших відомств вказано, що Україна підписала угоду ще 30 серпня 2025 року.
• Також активісти й екологічні організації, як-от Greenpeace, закликають владу якомога швидше ратифікувати, аби Україна стала повноправним учасником майбутніх міжнародних переговорів та конференцій у рамках угоди.

⸻

Що означає для України ратифікація і які вигоди

Якщо Україна ратифікує угоду, це принесе кілька конкретних переваг:
1. Позиція на міжнародній арені
Україна зможе брати участь у першій Конференції Сторін (Conference of Parties), після набрання угодою чинності, і впливати на формування правил захисту відкритого моря. Без ратифікації участь буде скоріше декларативною, ніж практичною.
2. Наукове та біотехнологічне співробітництво
Підпис і ратифікація дають доступ до міжнародної наукової мережі, обміну даними, нових технологій, у тому числі з генетичних ресурсів океану. Це може відкрити можливості для української науки та бізнесу.
3. Посилення екологічної безпеки та захисту морів
Наявність юридичних рамок дозволить захищати біорізноманіття навіть у водах, які не контролюються окремими державами. Для України це означає додаткові аргументи і механізми проти екологічних порушень у Чорному морі, Азовському чи інших суміжних зононах.
4. Міжнародний престиж і відповідальність
Україна демонструє, що не просто “підписує”, а готова брати на себе міжнародні зобов’язання щодо клімату, екології та сталого розвитку. Це може стати плюс у контексті співпраці з ЄС, фондами тощо.

⸻

Перешкоди та що треба зробити
• Юридична/законодавча процедура — ратифікація вимагає прийняття відповідного закону або рішення, яке узгодить національне право із зобов’язаннями угоди. Це може бути тривалий процес.
• Політична воля — чи є пріоритетом для уряду і парламенту. Без активної підтримки на найвищому рівні навіть підписана угода може “зависнути”.
• Інформування та залучення громадськості — про що пишуть екологічні організації: суспільний запит допомагає прискорити процедуру ратифікації.

⸻

Висновок

Угода про відкрите море стала юридичною реальністю: з 19 вересня 2025 року почався 120-денний відлік до її набрання чинності, і дата — 17 січня 2026 року — вже визначена. Україна підписала документ, але поки що не завершила процес ратифікації. Якщо зробить це до або після вступу угоди в силу, отримає юридичний статус члена та зможе використовувати всі надані можливості — від наукових до екологічних, від захисту власних інтересів у морях до міжнародної ваги.