Кіномісія: як одеські ентузіасти повертають кіно в українські села

Коли в Україні зруйнували систему державного кінопрокату, десятки сільських кінотеатрів зачинилися, а їхні приміщення перетворилися на склади, магазини або руїни. Фільми сюди більше не приїжджали, а старі плівкові апарати залишалися музейними експонатами. Через це ціле покоління дітей росло без досвіду великого екрану, бачивши кіно лише по телевізору чи на телефонах.

Саме цю прогалину вирішили заповнити одеські ентузіасти Анна Шестакова та Євген Дворський із організації «Культпросвіт». Так народився проєкт «Кіномісія», який привозить сучасне українське кіно туди, де немає кінотеатрів. У команді лише двоє людей, але їхній підхід — соціальна інновація: поєднання культурного волонтерства, локальних досліджень і створення моделі пересувного кінотеатру. Перші покази проходили у складних умовах: без техніки, з маленькими екранами і компромісами по якості, але з ентузіазмом і бажанням ділитися культурою.

«Кіномісія» показує різні жанри: від анімації до фестивальних документалок, але поза Одесою найбільше користуються попитом комедії, мелодрами та бойовики. Програма комбінована: дитячі сеанси зранку, сімейні вдень, вечірні для дорослих. Головне — спільний перегляд: громада сміється і плаче разом, отримує новий культурний досвід і можливість відчути себе частиною великої культурної спільноти.

Найбільший бар’єр — права на показ: дистриб’ютори не звикли до формату «кіно по селах». Тому «Кіномісія» отримує дозволи на приватні покази і поступово стає дистриб’ютором, щоб розширювати географію. З роками команда зростала: вони проводять спецпокази в Одесі, фестивалі та представляють українське кіно за кордоном.

Сьогодні «Кіномісія» прагне виходити за межі Одещини і возити кіно по всій Україні, туди, де діти ще ніколи не бачили великий екран. Це не просто культурна розвага — це спосіб відновити зв’язок між людьми і сучасною українською культурою.